про те, як людина проживає простір та середовище. і навпаки.

Формат відеоісторій від Sea&Sky народжений з пошуку іншого способу проживати Одесу. Короткі фільми, які скоріше фіксують стан, ніж ведуть за сюжетом. Моменти, що виникають між морем і простором.

Пошук нашого погляду на море, місто і на те, як у цьому середовищі можна бути. Де можна жити у своєму темпі і де захочеться затриматися довше, ніж планувалося.

Ми хочемо показувати море таким, яким бачимо його самі. Диким і спокійним, мінливим, різним у кожну пору року. Таке море, поруч із яким хочеться зупинитися і нічого не планувати. Поруч із ним просто стає добре.

Ці фільми про Одесу. Про те, як її можна проживати повільніше, уважніше, чесніше до себе. Тому ми продовжуємо збирати історії моря. Історії людей, станів і моментів, які виникають між морем і простором. І які, ми сподіваємося, надихнуть вас так само, як надихають нас.

Part 2 · Грудень

Другий фільм ми зняли взимку. Грудень перетворює місто. Море перестає бути декорацією, стаючи центром, а місто затихає, остаточно звільняючись від натовпу. Тут менше випадкових людей і більше досвідів, що відчуваються глибоко автентичними – як розмова, що стається тільки між своїми. Легке повітря, пронизане сіллю, ясні дні з м’яким сонцем. Узимку Одеса впевнено розкриває свою красу – сонячну, помірну, зухвалу, без потреби доводити щось. Вона для тих, хто бачить і відчуває.

В цьому грудні було багато сонця. М’який початок зими, легке повітря, ясні дні. У цьому світлі море відчувається ще ближчим. Узимку воно не намагається сподобатися. Холодне, вітряне, мінливе. У ньому немає обіцянок і немає компромісів. Тому контакт із ним такий чесний.

Коли тіло занурюється у холодну воду, зникає все другорядне. Думки стискаються до одного моменту. Світ звужується до дихання, руху і звуку хвиль. У цей стан неможливо принести щось зайве, неможливо бути десь ще – тільки тут.

Зимове купання збирає, а не заспокоює. Скидає напругу яка накопичується непомітно через шум, поспіх, постійну необхідність бути включеним : думки стискаються, розум очищається. Холодна вода прояснює.тОкреслює межі тіла, нагадуючи про внутрішнє тепло, що народжується всередині. Море вчить не опиратися. Не боротися з тим, що відчуваєш, а приймати як є.

Герой цього фільму Марат. Одесит, для якого це стало ритуалом. У дитинстві Марат вважав “моржів” супергероями. Майже міфічними, які не відчувають холоду. Його перше зимове купання сталося не через бажання довести щось собі, а через небажання відкладати море на пів року до тепла.

Зараз у цьому досвіді немає героїзму. Є чесність. Є спосіб зібрати себе, повернути увагу в тіло й відпустити напругу, яка накопичується непомітно. У якийсь момент залишається тільки дихання, яке перегукується зі звуком хвиль. Зимове купання – спосіб очистити розум. Розрядитися. Відпустити те, що треба відпустити. Він приходить до моря взимку не за викликом і не за перемогою над собою. Це місце взаємодії, спосіб перезавантаження. Бо море поруч у будь-яку пору. У будь-якому стані. Воно змінюється. І змінює нас.